Запропоновано завдання для закріплення теоретичних положень програмного матеріалу з курсів "Електромеханіка" та "Електричні машини". Наведений матеріал сприяє вивченню загальних принципів побудови електромеханічних перетворювачів (ЕМП) енергії та електричних машин (ЕМ), конструктивних особливостей та властивостей ЕМП різних типів та формуванню практичних навиків експериментального дослідження ЕМ (на прикладі випробування асинхронного двигуна з порожнистим ротором).

Предложены задания для закрепления теоретических основ программного материала курсов "Электромеханика" и "Электрические машины". Данный материал способствует изучению общих принципов создания электромеханических преобразователей (ЭМП) энергии и электрических машин (ЭМ), конструктивных особенностей и свойств ЭМП разных типов, а также формированию практических навыков проведения экспериментального исследования ЭМ (на примере испытания асинхронного двигателя с полым ротором).

Розглянуто функціональні та техніко-економічні характеристики світлових приладів, запропоновано їх класифікацію за різними ознаками. Висвітлено загальні положення їх теорії, розкрито засади світлотехнічного розрахунку, зокрема, визначено параметри світлотехнічних матеріалов і джерел світла.

Рассмотрены функциональные и технико-экономические характеристики световых приборов, предложена их классификация по различным признакам. Освещены основные положения их теории, раскрыты основы светотехнического расчета, в частности, определены параметры светотехнических материалов и источников света.

Розглянуто характеристики варіанта короткозамкнених асинхронних двигунів з пусковими і робочими кільцями обмотки ротора, призначеними для покращання пускорегулювальних властивостей цих двигунів.

Теоретично показано, що напругу на обмотці збудження колекторної машини за певних умов можна використати як комплексний діагностичний параметр для оцінювання технічного стану щітково-колекторного вузла без розбирання машини.

Розглянуто та досліджено оригінальний варіант виконання короткозамкнених асинхронних двигунів для покращання пускорегулювальних і енергетичних властивостей електроприводів.

Проведено аналіз відмов генераторів та електромашинних перетворювачів електроенергетичних систем повітряних суден. Визначено кількісні співвідношення між відмовами різних вузлів машин постійного струму. Встановлено, що найбільший відсоток відмов мають щітково-колекторні вузли (ЩКВ). Обгрунтовано закономірності розподілу інтенсивності відмов ЩКВ машин типів ГС, СТГ і ПТ. Показано недоліки існуючих методів оцінки технічного стану ЩКВ у запобіганні даним відмовам. Визначено діагностичні параметри, які залежать від струмів електрорушійних сил у комутуючих секціях і можуть бути використані для оцінки технічного стану ЩКВ та інших вузлів. Розроблено та досліджено оригінальні діагностичні моделі та встановлено залежності між діагностичними параметрами та критеріями працездатності ЩКВ та інших вузлів машин. Створено та досліджено оригінальні способи та засоби контролю та діагностування ЩКВ та обмоток якоря авіаційних машин постійного струму, які дають можливість визначати відмови машин у зібраному стані, відзначаються простотою реалізації та можливістю прогнозування технічного стану повітряних суден. Здійснено дослідження, спрямовані на відновлення надійності, подовження терміну експлуатації та зниження експлуатаційних витрат авіаційних електричних машин постійного струму.

Розглянуто результати досліджень властивостей асинхронного двигуна з пусковими і робочими кільцями, з'єднаними між собою подовженнями стрижнів обмотки ротора з феромагнітними екранами.

Окреслено проблему захисту технологічного обладнання від корозії. З'ясовано можливі заходи захисту від блукаючих струмів і види захисту від корозії. Перший спрямований на зменшення блукаючих струмів у землі. Другий вирішує питання, пов'язані із запобіганням проникнення цих струмів в технологічне обладнання. Визначено три види захисту від корозії: конструкційний, пасивний і активний. Більш детально досліджено активний вид захисту від корозії у якості якого застосовуються протекторний захист. Недоліком протекторного захисту є те, що заміна протекторів потребує не лише спорожнення резервуара, а й підготовки його до вогневих робіт, зачищення й дегазацію, що значно здорожує такий процес. Досліджено реалізацію протекторного захисту без вогневих робіт в резервуарі, що дозволить швидку заміняти протектори та втілювати захист на діючих резервуарах. Запропоновані методики розрахунків протекторного захисту від корозії та їх ефективності від впровадження в експлуатацію. Під час розрахунку протекторного захисту визначають кількість протекторів і терміни їх дії залежно від перехідного опору ізоляції днища та питомого опору грунту за умови досягнення захисної густини струму у колі "протектор-резервуар". Ця методика дозволяє визначити остаточну кількість протекторів і термін їх служби в роках. Протекторний захист можна використовувати ефективно і замість блискавкозахисних заземлень. Ефективність протекторного захисту, розміщеного в резервуарі, оцінюють різницею потенціалу "резервуар-електроліт" за допомогою мідносульфатного електрода, який опускають в резервуар. Визначено вимогу, яка забезпечує ефективну роботу протекторного захисту. Для оцінювання ефективності використання протекторного захисту від корозії технологічного обладнання розроблено схему взаємозв'язку об'єкту оцінювання ефективності з об'єктом, що обслуговується. Використання даної схеми дозволяє стверджувати, що протекторний захист підвищує ефективність експлуатації об'єктів авіапаливозабезпечення через вплив на систему та операційне використання таких пристроїв.